ВУЗ ШАГ

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 30 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

 





Фізкульт - привіт

Девіз: Якщо твої плани розраховані на рік –

Сій зерно, якщо на десятиріччя –

Сади дерева, а якщо на ціле життя –

Віддай дітям часточку своєї душі –

Навчай їх.

 

Моє кредо

 

Краузе Алла Федорівна

Рік народження: 1960

Освіта: вища, Кіровоградський державний педагогічний інститут імені О.С.Пушкіна, 1983 рік

Спеціальність за дипломом: вчитель фізичної культури

Стаж роботи за спецільностью: 29 років

Посада: вчитель фізичної культури

 

У своїй педагогічній роботі, я намагаюся вчити дітей, здобувати знання, слідкувати за своїм здоров’ям, приймати самостійно рішення, відповідати за них, добиватися результатів і поставленої мети.

Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. Тоді предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою його діяльністю, а засобом розвитку дитини.

В кожній дитині я бачу Людину, вірю в неї, в її розум, добре серце, безкорисливість і неповторність, тому до кожної дитини намагаюсь знайти індивідуальний підхід, стати не просто вчителем, а й товаришем.

Так хочеться, щоб мої вихованці мали добру душу і серце , чуле до людського болю, мали добре здоров’я, були ввічливі та поважали старших.

Перевагу надаю ненав’язливим порадам, методу відстрочки, який дає змогу учням краще підготуватися та розумно підкоритися вимогам; поважаю індивідуальність кожного учня, шукаю або створюю привід похвалити учня, порадіти за досягнення як самому, так і всім класом.

 

меншення рухової активності, збільшення навчальних навантажень, які створюють психологічне та емоційне напруження – риси сучасної школи, тому не випадково, що в першу чергу  саме сучасна система освіти звернула увагу на цю проблему.  Високі навчальні навантаження може витримати тільки добре розвинуті фізично здорові діти, але реальний стан здоров’я декількох поколінь свідчить: за даними статистичних звітів навчальних закладів Запорізької області, кількість учнів молодшого шкільного віку, які належать до спеціальної медичної групи, становить 30-35%, середнього шкільного віку аналогічної групи – 60-68%.  Тому вважаю, що саме школа, об’єднавшись з родиною, може і повинна забезпечити дитині нормальний фізичний розвиток та допомогти зберегти здоров’я. Діяльність вчителя, у співпраці з батьками,  по підтриманню адекватного рухового режиму повинна бути направленою та системною. Регулярні заняття фізичними вправами – це широкий спектр форм та методів здатних впливати на індивідуальний стан особистості. Можна стверджувати, що за силою потенціалу та здатності впливати на збереження та зміцнення здоров’я, фізичні навантаження, різноманітні форми адаптації та оздоровлення –  значущі та ефективні, тому що будь яка із цінностей фізичної культури в тому чи іншому ступені «працює»  на здоров’я.  

Багатьма українськими і російськими вченими, педагогами, фізіологами, медиками ( М. Амосовим, Г. Апанасенком, І. Варшавським, Е. Булич, Н. Денисенко, А. Маркоросян, І. Муравовим та іншими) було визначено унікальний вплив фізичної культури на здоров’я  дитини. Однак, очевидним є те, що більшість учнів не вірять у значущість засобів фізичного виховання. Фізкультурна активність не є для них основним компонентом життя.  Тому темою своєї самоосвіти обрав: «Активізація рухової активності учнів на уроках фізичної культури та в позакласній діяльності як умова формування здорової особистості».

         Методичну і теоретичну основу реалізації проблемної теми становлять ідеї гуманізації освіти, висновки психолого – педагогічних досліджень з проблеми індивідуалізації та диференціації навчання, виховання учнів, результати досліджень спеціалістів у галузі фізичного виховання щодо приоритетної ролі фізичної культури в гармонійному розвитку особистості, необхідність врахування типологічних особливостей учнів під час їхньої урочної та позаурочної діяльності з фізичного виховання через  підвищення їх рухової активності.

         Ідеальною метою (малюнок 1) такої роботи вважаю - сформованість в учнів стійких переконань щодо необхідності свідомого ставлення до власного здоров'я та його  збереження, формування  фізично - досконалої особистості учня.       

Для мене, як  вчителя  фізичної культури основними   напрямками діяльності є:  

-                          внесення змін у підходи до викладання предмету «фізична культура» - тобто переорієнтація на диференційований та особистісно – орієнтований;

-                          поглиблення та доповнення змісту предмету за рахунок введення теоретичних питань про зміцнення здоров’я та методів оздоровлення, в тому числі елементів нетрадиційних видів гімнастики;

-                          впровадження технології формування навиків фізичного самовдосконалення учнів 5-9 класів (автор – Аксьонова О.П.);

-                          розробка методів спостереження за фізичним розвитком, які б враховували розвиток м’язової, серцево – судинної та дихальної систем;

В уроці  фізичного виховання переплітаються триєдині цілі освіти: освітні, розвивальні та виховні.   Особливу увагу приділяю виховній складовій уроку:

- формування ціннісного відношення до здоров’я;

- виховання свідомої потреби у збільшенні фізкультурно – оздоровчої активності;

Звданнями своєї роботи вважаю:

-допомогти у формуванні особистості учня, відпрацюванні ним стратегії на життєві перспективи;

- навчити раціонального режиму навчання, труда, відпочинку, рухового режиму, виконання правил особистої гігієни;

- ознайомити з різними видами спорту  та оздоровлення організм;

- формувати комунікативні навички та вміння співпрацювати.

Відповідно до обраних напрямків та завдань при підготовці до уроку обов’язково враховую наступні принципи:

         1) чіткий розподіл (диференціація) школярів за певними ознаками (стан здоров'я, фізичний розвиток, рухова підготовленість) на групи та виділення індивідуальних особливостей кожного учня;

2) визначення для кожної групи та для окремих учнів найбільш ефективних засобів фізичної підготовки;

3) дозування фізичного навантаження з урахуванням рівня підготовки  кожного учня.

4) використання доцільних форм та методів навчання.

В «Школі сприяння здоров’ю», в якій я працюю, особливу увагу приділяють здоров’ю та фізичному стану кожної дитини, на початку року кожен учень проходить медичне обстеження, результати якого зведено в особистий паспорт здоров’я, що є не тільки моніторингом фізичного стану кожної дитини, а й основою для диференціації учнів на групі під час виконання завдань на уроці та дозування навантажень.

 З метою досягнення високої моторної щільності уроку раціонально використовую час. Відведений на кожну частину уроку. Особливу увагу приділяю емоційному настрою учнів, тактовно і уміло виправляю помилки допущені учнями, включаю до уроку як ігрові так і змагальні елементи. Поступове ускладнення  завдань, викликає в учнів бажання долати труднощі, бажання досягти успіхів у виконанні складних завдань. 

Так на уроках фізичної культури в початкових класах, в яких за мету ставлю формування свідомого ставлення до власного здоров’я,  використовую ігрові форми. Наприклад для формування знань  про  позитивний вплив   загартування на підростаючий організм використовую гру «Покажи через танець», під час якої діти не тільки відпрацьовують навички танцювальних рухів, але й на емоційному рівні запам’ятовують, що сонце, повітря та вода є найкращими помічниками при загартуванні. При формуванні знань про необхідність дотримання режиму дні використовую гру «Коли що будеш робить», зміст гри простий, але досить змістовний: під час гри діти вчаться вірно розподіляти власний час.  Усі гравці діляться на дві команди і стають в колону по одному або в одну шеренгу. Кожну команду вчитель розрахо­вує по порядку (№1, №2 і т.д.). Між двома командами, на рів­ній відстані від команд, розміщені чотири  кола (гімнастичні обру­чі), які символізують «Ранок», «День» і «Вечір» та «Ніч». Вчитель нази­ває дію, яку діти виконують протягом доби і номер. Наприклад, вчитель голо­сно говорить: «Умиваюсь, № 5!» З кожної команди гравці, які мають даний номер, біжать до свого кола, де вони «живуть» (в даному випадку до «Ранок», ). Той гравець, що швидше прибіжить, виграє або цій команді нарахо­вується одне очко.
Варіанти гри: а) гравці біжать, перестрибуючи стрічку, пролізають в гімнастичний обруч, метають малим м'ячем у ціль і т.п.; б) гравці стрибають на одній нозі.

В середній ланці школи, в рамках впровадження технології «Лідер», відповідно до якої уроки відведені на вивчення модуля поділяються на типи: «Інструктивно – ознайомчий», «Лабораторна робота», «Сам собі тренер», «Ігровий турнір», «Урок – конкурс». «Урок – лідер», підбираю такі форми та методи роботи які відповідають в першу чергу вимогам особистісно – орієнтованого підходу та віковим особливостям учнів.

 При вивченні модуля «Волейбол» в 5 класі після ознайомлення з прийомами передачі та прийому м’яча, проводжу навчальну гру «Не упусти м’яча», під час якої основним завданням учнів є не виграти, або показати навички гри, а не впустити м’яч додолу, це, як правило добре в них виходить. Результатом саме такої побудови уроку призводить до того, що діти не втрачають цікавості до гри в волейбол, що часто відбувається коли перша ж гра проводиться за правилами і учні, як правило з нею не можуть впоратись.

В 5-9  класах при вивченні модулів «Настільний теніс», «Футбол», «Баскетбол», «Волейбол» використовую схеми розіграшу м’яча. Особливо подобається учням розігрувати комбінації які вони розробляють самі, або вишукують в Інтернеті гольові комбінації улюблених команд. Задля відпрацювання навичок ведення м’яча при вивченні модуля «Баскетбол» або «Футбол» пропоную учням пограти в гру «Лабіринт», під час проведення якої пропоную учням провести м’яч через лабіринт побудований з геометричних фігур використовуючи на окремих відрізках різні техніки ведення м’яча., проводжу кругові тренування. На заключних уроках модуля використовую як ігрові методи так і змагальні, вибір практичного методу залежить від рівня оволодіння учнями навчальним матеріалом, особливостей класу, фізичного та психологічного стану учнів.  Обов’язковим елементом кожного модуля є вивчення теоретичного матеріалу, щоб зробити  вивчення теорії цікавою використовую випереджувальні завдання, виконуючи які учні самостійно готують інформаційні довідки з вивчаємого питання,  інформацію надаю дозовано, не перевантажуючи учнів. На закріплення вивченого теоретичного матеріалу використовую  різноманітні інтерактивні  прийоми. Наприклад: «Можна. Треба. Заборона» під час якої учні працюючи в групах створюють баннер в  якому висвітлюють правила поведінки під час виконання вправ. «Незвичайний крос» - учасники біжать по колу, в колоні по одному, учням слід уважно виконувати завдання, той хто помиляється виходить в круг та продовжує бігти в протилежному  напрямку. Вчитель називає правила гри, наприклад «Волейбол», якщо правило вірне учні біжать лівим боком приставним кроком, невірне – правим боком (вчитель може змінювати спосіб бігу). Кросворди, загадки, естафети – упорядники, естафети з виконанням тематичних завдань – все це прийоми за допомогою яких можна в русі перевірити  знання теоретичного матеріалу.

На початку уроків в 1 - 9 класах в організаційній частині уроку обо’язковим є проведення розминки. Розминки розбиті на двотижневі цикли. Протягом двох тижнів  виконується один і той самий цикл . Відповідальним або фізоргам класу легше запам'ятовувати вправи,    тому,   вправи підібрані таким чином, що направленість їх має розвивальний характер певних якостей: спритність, координацію рухів, орієнтацію в просторі. Наприклад: розминка, Цикл ходьба з вистрибуванням: -учень повинен зробити два звичайних кроки,
-чотири кроки з вистрибуванням вверх одночасним синхронним взмахуванням рук, -після вистрибування робить випади в сторони по одному разу в кожен бік на місці без просування вперед. І знову два звичайних кроки і т.д. Важливість такого підходу до розминки ще й в тому що учні можуть отримати бонусні бали проводячи фізкультхвилинки під час інших уроків, або ранкову розминку перед початком навчальних занять, яка в нашій школі є традиційною. Майже на кожному уроці  проводжу вправи дихальної гімнастики, виконання яких є корисним і дуже подобається учням. Хочу зазначити, що використання музики на уроці надає  позитивне забарвлення  уроку та окремих його частин, де використання музичного супроводу є доцільним, це – естафети, відпрацювання окремих елементів вправи, розминка. Моніторинг якості навчальних досягнень учнів з фізичного виховання за 2009,2010 та І семестр 2010-2011 навчального років зведено в діаграму.

   Для активізації рухової активності та пізнавального інтересу учнів в позаурочний час вже традиційним стало надання  «Домашнього завдання», раз на тиждень учні отримують цікаве завдання по виконанню вправ вдома, пошуку інформації та інше, які вони виконують разом зі своїми батьками, сестрами, братами. Про виконання таких завдань вони із задоволенням, а часто із захопленням розповідають однокласникам, класним керівникам і саме таке їх відношення до цих завдань дає можливість стверджувати, що рухова активність таких учнів підвищується і позаурочний час.  

Позаурочну виховну роботу також спрямовую на активізацію рухової активності та популяризацію активного здорового способу життя та спорту. Традиційними в школі є загальношкільні і родинні спортивні свята, а також спортивні змагання з різних видів спорту між класами. «День здоров’я» в вересні та травні проводжу на шкільному стадіоні з використанням під час проведення естафет навичок сформованих під час вивчення модуля «Легка атлетика», спортивні змагання в спортивному залі – «Нумо хлопці!», «Мама, тато, я – спортивна ми сім’я», «Спорт – це життя» проводжу з використанням навичок сформованих в модулях «Спортивні ігри» та «Гімнастика».

Участь учнів школи у спортивних змаганнях міського   рівня є досить успішною:

Настільний теніс Першість міста в командному заліку

2008 рік

ІІ місце

2009 рік

І місце

2010 рік

ІІІ місце

Легка атлетика  Першість міста в командному заліку

2009 рік

ІІІ місце

2010 рік

ІІІ місце

Міні футбол      Першість міста 

2010 рік

ІІІ місце

Шахи                 Першість міста

2009 рік

ІVмісце

2010 рік

ІІІ місце

 Отже, заняття спортом та фызкультурою  з дітьми можуть бути дуже різноманітними, головне - їх послідовність, систематичність та вірна організація.  При хорошій підготовці до походу та правильній його організації учны  не тільки отримають неабияке задоволення, позитивний емоційний настрій, відкриють для себе багато нового та цікавого, пізнаючи світ, але й суттєво зміцнять своє фізичне та психічне здоров'я.

Функція підвищення фізичної активності передбачає підготовку до різних видів суспільної діяльності і покликана сприяти всебічному розвитку людини, удосконалювати й фізичні і духовні здібності, розширювати арсенал життєво важливих рухових умінь, підвищувати їх надійність у складних умовах

Оздоровча і корекційна функції підвищення рухової активності учнів в урочній та позакласній діяльності спрямовані на зміцнення здоров'я, забезпечення активного відпочинку, формування естетичних смаків. Підвищення рухової активності забезпечує  оптимальний  розвиток  властивих людині фізичних якостей та  на їх основі вдосконалення фізичного розвитку, зміцнення і збереження здоров'я. Завдання із зміцнення здоров'я вирішуються у процесі фізичного виховання на основі вдосконалення властивих кожній людині фізичних якостей, особливо тих, розвиток яких призводить до піднесення загального рівня функціональних можливостей організму. До найважливіших факторів формування здорового спосо­бу життя належать фізична активність і загартування орга­нізму.

 Разом з тим  завдання із загартування та виховання навичок дотримуватись здорового способу життя мають самостійне оздоровче значення, і його реалізація передбачає спеціальну систему фізкультурно-гігієнічних заходів.

  У комплексі поставлених завдань з метою оптимізації індивідуального фізичного розвитку передбачаються і конкретні завдання із вдосконалення будови тіла. Досконалі форми тіла певною мірою виражають досконалість функцій організму, забезпечення творчого довголіття як наслідок вирішення попередніх завдань. В єдності з реалізацією розглянутих  завдань у процесі фізичного виховання вирішуються і загально-педагогічні та виховні завдання.